Історія кафедри / History

«Якби свідоцтва очей мали більшу
силу за свідоцтва розуму, тоді б, незаперечно,
пальму першості довелося присуджувати орлові»

Це висловлювання давньоримського письменника Апулея (125-180 рр. до н.е.) дуже важливою стороною глибокої думки безпосередньо стосується, як це здається, предмету й сутності навчальної медичної дисципліни — гістологія, цитологія та ембріологія. Її мікроскопічні методи вивчення будови організму – не що інше, як зіркість орла, а багатющі теоретичні надбання – науковий спадок видатних дослідників XVII, XVIII, XIX, XX віків – то свідоцтва розуму. Отак вдало, органічно поєднуються на тлі тонких морфологічних знань обидва твердження чи то припущення згаданого діяча римської культури. Проте щодо пальми першості, то нехай вона залишається вічною гарною обітницею для кожної з наук, які просувають людство до пізнання самого себе у вічності життя нескінченного космосу. Згадується ще одне доречне висловлювання фізика XVII сторіччя Геса Хола, декілька рядків з його листа до своєї нареченої:

«Якщо все, що ми називаємо Космосом, утворилося – з атомів, що не знають спокою у своєму, немов вихор, русі, — то як сталося, що ти така неповторна красуня, а я закоханий?…»

Всесвітньо відомий біолог Уебстер впевнено наголошує на тому, що життя на Землі – це справжня унікальність Космосу. Клітини з ядром Уебстер називає одиницею космічної унікальності, окремим «мікроскопом» з безперервною хімічною активністю й безперервним потоком енергії. Саме такою клітиною є яйцеклітина. До того ж це взагалі унікальність унікальності, бо в разі запліднення вона реалізує свій статус тотіпотентної одиниці, яка здатна створити цілий організм. Ембріологія — . ембріологія загальна, медична, експериментальна – дає вичерпну відповідь на жартівне запитання Геса Хола.

В чому ж особливість предмету гістології? Вона з усіма «за» і «проти» є дійсно дисципліною всеосяжною. Від вичерпного вчення про клітину (цитологія) і про розвиток організму (ембріологія),теорій еволюції і складу всіх тканин організму (загальна гістологія) до світло- і електронно- мікроскопічної будови органів усіх без виключення систем організму (системна гістологія).

То в чому ж однак особливість? Вона відіграє роль наріжного каменю структурних основ усіх, без винятку, функцій усіх систем на принципах матеріальних фізичних зв‘язків і фізіологічних взаємозалежностей.

У 1930 році в м. Вінниці був відкритий заочний медичний інститут — філія Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти (ВІЗМО). У 1931 році була заснована кафедра гістології. Першим керівником кафедри став лікар-патологоанатом Н.А. Вакуленко (1890-1962), асистентом працював лікар Г.П. Барановський. У 1932 році Вінницький заочний медичний інститут реорганізований у вечірній виробничий інститут. У 1934 році наказом Народного Комісара охорони здоров’я України у Вінниці було організовано стаціонарний медичний інститут.

1935 року кафедру очолив професор В.Е. Фомін (1876-1940)-вихованець московського університету. Завдяки проф. В.Е. Фоміну кафедра була добре обладнана, забезпечена реактивами. Асистентами працювали В.Д. Буховець, Г.И. Кашлакова, С.А. Плетньов і Є.П. Топчієва. Дослідження В.Е. Фоміна були присвячені вивченню розвитку жирової тканини (докторська дисертація «До питання про розвиток жирової тканини в деяких ссавців», Москва, 1917). У 1937 році проф. В.Е. Фомін видав свої лекції » Спеціальна гістологія з ембріологією» (м. Вінниця, 1937).

У довоєнний період кафедра забезпечувала, в основному, навчальний процес.

В роки німецько-фашистської окупації устаткування кафедри було знищено.

Після звільнення м. Вінниці від фашистських загарбників медінститут відновив свою роботу і завідувачем кафедрою у серпні 1944 року був обраний канд. мед. наук І.В. Алмазов (1903-1972). Завдяки зусиллям І.В. Алмазова й асистентів І.Д. Гайдея, П.Ф. Шамрая, В.Д. Ваколюк кафедра була цілком відновлена і створені всі умови для проходження студентами курсу гістології, цитології, ембріології, тоді ж розпочалась наукова діяльність.

1_8

Алмазов І.В.

В роки керівництва кафедрою професора І.В. Алмазова (1944-1969) основні наукові дослідження стосувалися вивчення морфології крові і кровотворних органів в нормі і патології, вікової і порівняльної морфології органа зору людини і лабораторних тварин . У 1950 році І.В. Алмазовим була захищена докторська дисертація «Походження кров’яних пластинок». Асистентом І.Д. Гайдеєм були вивчені гістологічні особливості передміхурової залози і яєчника людини в онтогенезі, асистентом П.Ф. Шамраєм — вікові особливості морфології матки жінок репродуктивного періоду, а також вікові зміни і порівняльну морфологію шишкоподібної залози (епіфізу) людини і деяких хребетних тварин. У 1964 році захистила кандидатську дисертацію ас. В.Д. Ваколюк на тему: «Порівняльна морфологія волокон Пуркін’є провідної системи серця людини і тварин». У кандидатській дисертації асистента П.Ф. Шамрая «Зміни клітин раньового інфільтрату в організмі і культурі тканин » (1966) було встановлено, що в процесі загоювання ран і в умовах культури тканин лімфоцити і моноцити раньового інфільтрату трансформуються у вільні макрофаги і фібробласти.

У липні 1969 року професор І.В. Алмазов через хворобу пішов на пенсію і у серпні того ж року кафедру очолив доц. П.Ф. Шамрай (з 1966 р. кандидат медичних наук). На практичних заняттях студенти були забезпечені робочими місцями з мікроскопами і наборами мікропрепаратів. Теоретичний матеріал добре підкріплювався таблицями, муляжами, кольоровими слайдами, електронними мікрофотографіями та діагностикою мікропрепаратів. На лекціях і практичних заняттях широко застосовувались технічні засоби навчання. Проводилась значна робота, спрямована на удосконалювання навчального процесу, оптимізацію його і підвищення ефективності навчання занять із загальної та спеціальної гістології. Лабораторія кафедри обладнувалась необхідною апаратурою і реактивами, виконувались наукові дослідження.

_3_2

Шамрай П.Ф.

Доц. П.Ф. Шамраєм у 1980 році захищена докторська дисертація «Морфологія раньового процесу в умовах впливу пестицидів в експерименті».

Склад кафедри на початку 80-х рр.

6_2

Зліва направо (у першому ряду): доц. А.В. Ричко, доц. А.Ю. Іваненко, проф. П.Ф. Шамрай, доц. Е.А. Безкоровайна, доц. Р.П. Піскун. Другий ряд: ст. лаб. В.Д. Шаталюк, ас. Н.В. Кльчиковська, лаб. Чуб Р.А., ас. В.В. Кравчук, лаб. Л.М. Шаховцева, ст. лаб. В.П. Онікієнко

У 1980 р. захистила кандидатську дисертацію асистент Р.П. Піскун на тему: «Влияние производных феникаберана на течение експериментального атеросклероза в сравнении с клофибратом». Отримані дані на основі вивчення гістологічної структури внутрішніх органів зафіксували зворотній розвиток атеросклеротичних змін при холестериновому атеросклерозі в кроликів та дозволили більш повно представити фармакологічні властивості досліджуваних препаратів. Результати проведених досліджень використовувались при клінічному застосуванні феникаберану і враховувались при складанні матеріалів у фармакологічний Комітет МЗ СРСР по характеристиці його властивостей.
У 1985 р. асистент кафедри Н.В. Кульчиковська захистила кандидатську дисертацію «Морфологические изменения вилочковой железы, селезёнки и лимфатических узлов под влиянием полихлорпинена и тетраметилтиурамдисульфида».
Співробітники кафедри брали участь у з’їздах і конференціях, успішно виступали з науковими доповідями на VI, VШ і IX Всесоюзних з’їздах анатомів, гістологів і ембріологів (1958, 1974, 1981), на I Українському з’їзді анатомів, гістологів і ембріологів (1980), VI Української Республіканської конференції анатомів, гістологів і ембріологів (1975), I з’їзді патологоанатомів УРСР (1970), У Всесоюзній науковій конференції по новітніх питаннях гігієни застосування пестицидів (1975), V конференції по віковій морфології при Академії педагогічних наук (1961), республіканській конференції при Академії наук УРСР (1982) і на ряді інших з’їздів і конференцій. У 1972 р. доц. П.Ф. Шамрай був делегатом V-го Міжнародного конгресу по сільській медицині (м. Варна, Болгарія), де виступав з доповіддю «Особливості загоєння ран шкіри під впливом поліхлорпінену». Доц. А.В. Ричко в 1976 році брав участь у роботі Міжнародного симпозіуму по нейросекреції.

1985р. кандидатську дисертацію по темі “Структурне забезпечення резорбції макромолекул лімфатичними судинами брижі тонкої кишки кроля” захистив асистент Король А.П.
На початку 1989р. через важку хворобу пішов з посади завідуючого кафедрою проф. П.Ф. Шамрай.

Далі три роки, з 1989 до вересня 1992 року, кафедру гістології, цитології та ембріології очолювала доцент Е.А. Безкоровайна.

У цей період (1989р.) захистила дисертацію ас. В.М. Онікієнко на тему «Морфогенез костной ткани при корелляции иммобилизационного стресса сукцинатом натрия». На кафедрі гістології працювала з 1983р. по 1998р.(продовжила свою діяльність у НДЦ нашого університету).

На цьому ж етапі (1990р.) була захищена кандидатська дисертація асистентом В.В. Кравчуком: «Посттравматическая регенерация печени при хроническом воздействии полихлорпиненом».

Восени 1992 року доц. Р.П. Піскун захистила докторську дисертацію: «Функциональная морфология внутренних органов при экспериментальном холестеринозе препаратами различного механизма действия». Наступного року вона очолила кафедру медичної біології та отримала наукове звання професора.

У 1992 році на посаду завідувача кафедри був призначений доктор медичних наук Пушкар М.С., котрий до того часу працював на кафедрі патологічної анатомії.

Науковий напрям кафедри на даному етапі — це експериментальні дослідження впливу на дорослий організм і потомство малих доз пестицидів, цитостатиків, — дослідження імунної системи і імунопатологічних станів, дія на організм малих доз природної радіації у вигляді радонових лікувальних ван.

У 2003 р. Пивоварова Л.П. захистила кандидатську дисертацію: “Морфофункціональні зміни в міокарді щурів при дії малих доз симазину та їх корекція тимогеміном”. В цьому році аспірант Тереховська О.І. захистила кандидатську дисертацію на тему: “Структура тимуса потомства щурів після попереднього впливу на них пестицидом симазином і можливості корекції”.

У 2004 році Маєвський О.Є. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Морфологічні критерії корекції мексидолом змін в печінці щурів після кріодеструкції шкіри» під керівництвом проф. Гунаса І.В.(асистент кафедри з 2003 р.).

У 2011 році Черепаха О.Л. захистила кандидатську дисертацію на тему: « Особливості зв’язків показників гемодинаміки з антропометричними параметрами підлітків різних соматотипів.»

У 2012 році Маєвський О.Є. захистив докторську дисертацію на тему: «Конституціональні та вікові закономірності змін сонографічних морфо-функціональних параметрів серця у здорових юнаків та дівчат.»

 У 2015 році Макарова О.І.  захистила кандидатську дисертацію на тему: «Морфологічні зміни в легенях щурів у віддалений період після опіку шкіри та за умов його корекції комплексними інфузійними препаратами»

У 2017 році Макарчук І.М.  захистила кандидатську дисертацію на тему: «Конституціональні особливості юнаків і дівчат Поділля хворих на вугрову хворобу»

У 2017 році ГненнаВ.О.  захистила кандидатську дисертацію на тему: «Морфометричні параметри щитоподібної залози практично здорових чоловіків і жінок»

Штат кафедри

Маєвський
Маєвський
Олександр Євгенійович
професор, завідувач кафедри, доктор медичних наук

Пушкар
Михайло Степанович
професор, доктор медичних наук

Кравчук
Володимир Васильович
зав. учбовою частиною, доцент, кандидат медичних наук

Король
Анатолій Петрович
доцент, кандидат медичних наук

Тереховська
Олена Іванівна
доцент, кандидат медичних наук

Шевчук
Світлана Миколаївна
старший викладач, кандидат біологічних наук

Черепаха
Олена Леонідівна
доцент, кандидат медичних наук

Кисельова
Тетяна Миколаївна
доцент, кандидат медичних наук

Макарчук
Ірина Миколаївна
асистент, кандидат медичних наук

Гриценко
Антоніна Сергіївна
старший викладач

Самборська
Інга Анатоліївна
асистент

Гненна
Валентина Олегівна
асистент, кандидат медичних наук

Мазайкін
Олег Валентинович
асистент

Пивоваренко
Ірина Вікторівна
асистент

Міронов
Євгеній Вікторович
асистент

Рекун
Тетяна Олександрівна
асистент

Меленчук
Юлія Олександрівна
старший лаборант

Романова
Неля Вільгельмівна
старший лаборант

Мазайкіна
Наталя Борисівна
лаборант

Шаховцева
Лариса Миколаївна
лаборант

Лапа
Лариса Василівна
лаборант